Курсова робота з історії держави і права Зарубіжних країн на тему: Структура, функції і роль Парламенту Великобританії на сучасному етапі. Реформа 1949 року. План. Вступ 1. Поняття, історія і особливості парламенту. 2.Склад парламенту 3.Взаємовідносини з іншими органами верховної влади. 4.Внутрішня організація палат 5.Зменшення ролі Палати Лордів 7.Законодавча діяльність 8.Значення парламенту на сучасному етапі Підсумок Використані джерела Вступ. Великобританія має чи не найдавнішу конституційну історію. Саме в цій країні започаткували своє існування багато демократичних державно правових інститутів. Тай саме сучасне поняття демократії як політичного режиму має за першооснову британську конституційну практику. разом з тим конституційний устрій Великобританії є унікальним. Тут не існує конституції як єдиного правового акту найвищої юридичної сили або сукупності таких актів. Конституція Великобританії є політико правовим феноменом, що не має аналогів. Основні засади державного будівництва регулюються декількома нормативними актами і, звичайно ж, традиціями. Необхідно зазначити, що основи конституційного ладу Великобританії були закладені ще в середньовіччі, і з того часу, на відміну від інших, навіть сусідніх країн, кардинально не змінювались, а лише піддались розвитку і доповненню. Систему вищих державних органів важко порівнювати з вищими органами інших держав. В сучасному світі панує теорія Монтеск’є про розподіл влад, котрий, як не дивно не зовсім характерний для Великобританії. Три види повноважень звичайно ж існують і мають свої особливості, але не можна стверджувати, що та чи інша конкретна функція відноситься до виключної компетенції конкретного державного інституту чи органу. Виходячи з вищесказаного видається цікавим дослідити місце органу з багатовіковими традиціями в передовій державі, котру можна поправу називати „носієм прогресу”. Необхідно також звернути увагу на співвідношення компетенції парламенту з компетенціями інших вищих органів Вивчення державно-правових процесів в Великобританії протягом XX-го століття приваблювало багатьох вчених, таких як Б.С. Крилов, Н.С. Крилова. Особливо цікавими видаються праці британських правознавців, зокрема Джеймса Харвея, Кетрін Худ та Джона Гарнера. Багато інформації можна почерпнути з праць Володимира Шаповала і Мішеля Амеллера присвячених основам Конституційного ладу Великобританії і парламентаризму взагалі. Для вивчення даної теми певну інформацію можна знайти і в мережі Інтернет, зокрема за адресою www.concourt.am/wwconst/constit/uk/uk-----r.htm міститься добірка конституційних актів, а найсвіжішу інформацію про Британський парламент містить його офіційний сайт: www.parliament.uk. Ще більш цікавою дану тему робить сучасне політичне становище в країні. Під час виборів 2001-го року преса заявляла, що партії консерваторів найближчим часом не доведеться навіть надіятись на прихід до влади. Найімовірніше, що в травні 2005 р. знову (вже втретє підряд) переможуть лейбористи. Правління лейбористів завжди характеризується впровадженням певних реформ, в тому числі і реформ парламенту. Поняття, історія і особливості парламенту. Британське розуміння не дозволяє ототожнювати парламент і вищій законодавчий орган. Термін парламент розуміють в різних значеннях, але його повноваження аж ніяк не можна звести лише до законодавчих. В найвужчому значенні парламентом називають Палату Громад. Вона є єдиним вищім виборним органом в країні, її членів часто називають “членами парламенту”. Уряд, на практиці, несе відповідальність лише перед Палатою Громад, і таку відповідальність часто називають парламентською. Саме Палата Громад здійснює “парламентський контроль за фінансами”. В дещо ширшому значенні під парламентом розуміють обидві палати, але з юридичної точки зору найбільш правильно буде визначати парламент як єдиність монарха, Палати Лордів і Палати Громад. Аргументом на користь такого розуміння парламенту є законодавча процедура. Проект стає законом лише після того...